Леся Українка

Є люди, як свічки,-                                       

Згорають і відходять в небуття.

Є люди, як зірки,-

Горять і світять все життя.      

     

Мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий. Інколи веселий, частіше – в задумі чи смутку. Кожним словом, променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім’я її – Леся Українка.

Вогонь пісень Лесі Українки палає вже кілька століть. Донька Прометея, як прозвали її, несла вогонь своїх поезій, цю іскру Божу за життя людям, несе і зараз устами нашими, її потомків.

22 лютого 2017 року в нашій школі пройшов виховний захід, підготований вчителем української мови та літератури 
Назаровою Людмилою Пилипівно та учнями школи, 
який було присвячено пам’яті Лесі Українки на честь її 146-річчя. 

Учням ще раз нагадали важку біографію життя української письменниці, а також серед учнів школи було проведено конкурс на найкращого читача віршів Лесі Українки.

Захід був завершений словами:

«Тож давайте будемо і ми вчитися терпінню, вірі, любові і надії у нашої неповторної  Лесі, яка своїм життям, своєю творчістю довела, 

що «…забуття не суджено мені»

І вклала в уста героїні «Лісової пісні» Мавки слова, які по праву можна віднести до самої Лесі Українки:

«Я жива,

Я буду вічно жити,

Бо маю в серці те,

Що не вмирає…»